- подітися
- [поуд’і/тиес'а]
-д'і/нус'а, -д'і/неис':а, -д'і/неиц':а, -д'і/нуц':а; нак. -д'і/н'с'а, -д'і/н'теис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
подітися
Смотреть что такое "подітися" в других словарях:
подітися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
подітися — і/нуся, і/нешся; наказ. сп. поді/нься; док. Те саме, що дітися … Український тлумачний словник
подіватися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поділитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поділятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
поділятися — я/юся, я/єшся, недок., поділи/тися, ділю/ся, ді/лишся, док. 1) Розпадатися, роз єднуватися на частини. || Втрачати цілість унаслідок розподілу. || Давати відгалуження; розгалужуватися. || Розпадатися на групи, угруповання і т. ін. || Не збігатися … Український тлумачний словник
дітися — (подітисья) пропасти (деси сья діво) … Лемківський Словничок
роїтися — рої/ться, недок. 1) Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). || перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей). || перен. Бути або з являтись у великій кількості. 2) Літати,… … Український тлумачний словник
загудіти — і загусти/, гуду/, гуде/ш; мин. ч. загуді/в, ді/ла, ді/ло і загу/в, гула/, гуло/; док. 1) Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні та низькі звуки. || Одночасно заговорити, створюючи гомін (про людей). || безос. || Почати видавати звуки… … Український тлумачний словник
запропаститися — ащу/ся, асти/шся, док., розм. 1) Десь подітися, зникнути невідомо куди. 2) Загинути даремно, без користі … Український тлумачний словник
